Реалізація теми досвіду на уроках української мови та літератури

Реалізація теми досвіду на уроках 

української мови та літератури

«Майстерність і організація розумової праці школяра полягає в тому, щоб дитина уважно слухала вчителя, запам’ятовувала, не помічаючи того, що вона напружує силу, не змушуючи себе уважно слухати, думати, запам’ятовувати»

В. Сухомлинський

Основною метою вивчення мови в школі, як зазначає  чинна програма, є формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості із сформованими світоглядними і загальнолюдськими ціннісними орієнтирами, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови. Враховуючи ці вимоги, я працюю над формуванням мовної особистості учня, що характеризується свідомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням і здатна реалізувати закладені в ній мовно-літературною освітою ключові компетентності:

·         соціальну компетентність (активна участь у суспільному житті, здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість, індивідуальність, ефективно вирішувати проблеми),

·         мотиваційну (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, критичності та самостійності мислення),

·         функціональну компетентність: естетичну, культурологічну, мовну, комунікативну (вміє оперувати набутими знаннями, навичками, використовує їх у практичному житті).

Література – це передовсім мистецтво слова, і до її викладання треба підходити саме з цих позицій. Загальновідомо, що урок літератури – це, за великим рахунком, урок становлення особистості, де мають стертися бар’єри між книжкою і життям. А кожен сучасний учитель повинен мати не лише ґрунтовну фахову підготовку, методичну майстерність, а й постійний вогник науково-творчого пошуку.

Бути справжнім  Учителем – це мистецтво. Викладання – це мистецтво, а не ремесло.

Щоби світ цей на краще змінити,      

 Щоб настала омріяна мить,

 Мало тільки родитись і жити,

 Мало вмерти і пам'ять лишить.

Треба зранку до праці вставати,

 Зневажаючи втому і лінь,

 І долати, долати, долати

 Бездуховність усіх поколінь.

                                                               Ганна Чубач            

                                                                                                             

Не можна не погодитися з В.Сухомлинським: «Найважливіше - в своєму учневі бачити живу людину».

Отож, уперше прийшовши в нову групу, я намагаюсь передовсім установити контакт з учнями та визначити рівень їхніх знань.

В  учнів, які прийшли до нас навчатися, уже частково сформовані загально-навчальні вміння. Тому вивчення мови на уроках спрямоване на підвищення культури мовлення і рівня грамотності учнів. Виконання різних робіт містить повторення вивченого у 8-9 класах.

Використовую такі види і форми роботи.

Обов’язковою формою роботи є словникові диктанти (особливі тематичні: терміни з різних розділів математики, фізики, спецдисциплін), з використанням слів, у яких були допущені помилки в роботах.

Щоб вивчення тієї чи іншої теми не набирало самодостатнього характеру, а набувало практичної спрямованості, поєдную традиційний для школи імітаційний метод засвоєння лінгвістичного курсу з комунікативно-діяльнісним принципом навчання. Бо ж головне завдання, що стоїть перед мовником на сучасному етапі, - розвиток в учнів уміння вільно спілкуватися в різних мовленнєвих ситуаціях. Чільне місце на уроках відводжу розвитку усного мовлення, особливо діалогічного, як частіше вживаного.

Великого значення приділяю методу мовленнєвого висловлювання. Він реалізується в спеціальних завданнях (ситуативних вправах), які ґрунтуються на залежності висловлювання й оформлення від мовленнєвої ситуації.

Під час вивчення теми "Словосполучення і речення"( ІІ курс) учням пропоную такі завдання дослідницького характеру:

1. Завдання -  пошук.

Які сполучення слів належать до словосполучень.

Прийшла осінь, золоте вбрання, лісами та садами, на голові віночок, осінні квіти, в руці, з нього виглядають, розкішне вбрання, зібрала у лісі, на осіннє свято.

2. Завдання – контструювання.

Із словосполучень попереднього завдання складіть спочатку речення, а потім – зв'язний текст.

Повсякчас працюю над збагаченням словникового запасу. Під час вивчення на І курсі теми "Найважливіші відомості з лексикології" пропоную учням такі завдання:

1.  Користуючись відповідними словниками, продовжити поданий ряд власними прикладами. Зі слів, наведених у дужках, вибрати ті, що сполучаються з кожним із синонімів.

Сміливий, хоробрий, мужній (воїн, погляд, виступ); сумний, печальний (вигляд, очі, хлопець); дослівний, буквальний (переказ, переклад, смисл).

Опрацьовуючи теми курсу, намагаюсь сприяти мовленнєвому розвитку учнів, тому пропоную дітям усні творчі вправи комунікативного характеру. Такі вправи сприяють розвитку мислення й мовлення, готують до контрольних усних переказів і творів, формують вміння імпровізувати, привчають контролювати зв'язність і правильність мовлення.

Постійно працюю над виробленням умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час приймання, відтворення і створення висловлювань із дотриманням українського мовленнєвого етикету. Тому, застосовуючи  прийом роботи в парах, групах, спонукаю учнів

·    Побудувати діалог за певною ситуацією спілкування, використовуючи вивчений мовний матеріал.

Уявіть ситуацію: ви посварилися з братом чи сестрою, і до вас прийшла богиня Берегиня. Що вона вам сказала? Опишіть ситуацію відповідно до норм мовленнєвого етикету.

Великого значення приділяю методу мовленнєвого висловлювання. Він реалізується в спеціальних завданнях (ситуативних вправах для формування умінь і навичок діалогічного мовлення), які ґрунтуються на залежності висловлювання й оформлення від мовленнєвої ситуації.

Пропоную дітям ситуативні завдання, що стимулюють мовлення, мислення і збільшують інтерес учнів до програмового матеріалу, підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок – тобто пізнавальну активність. Пропоную учням ситуативні завдання, що сприяють розвитку в учнів вміння співвідносити зміст і форму своїх висловлювань з мовленнєвою ситуацією. Вони дисциплінують мислення, формують уміння вибирати найдоцільніший варіант мовного матеріалу відповідно до конкретних життєвих обставин. Рекомендую такі види ситуативних завдань:

         1. Дати відповідь на питання, сформульовані щодо певної ситуації.

        2. Вибрати із запропонованих варіантів правильне рішення.

        3. Розв'язати поставлене завдання.

        4. Проаналізувати дії в умовах конкретної ситуації й накреслити шляхи розв'язання.

   Постійно працюю над виробленням в  учнів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтворення і створення висловлювань із дотриманням українського мовленнєвого етикету. Тому, застосовуючи прийом роботи в парах, групах (5-6 чоловік), спонукаю учнів

       - побудувати діалог за певною ситуацією спілкування, використовуючи вивчений мовний матеріал;

       -  скласти і розіграти  діалог.

   Актуальною сьогодні  є проблема підвищення орфографічної грамотності учнів.

На мою думку, однією із причин великої кількості орфографічних помилок у письмових роботах учнів  є розрив між теоретичними знаннями та вміннями й навичками. В учнів відсутні орфографічна пильність, навички самоконтролю, пишуть вони на слух, як чують. Тому на уроках мови колективно закріплюємо виучуване, учні самостійно наводять приклади за допомогою різних ігрових ситуацій.

На уроках розвитку мовлення учні пишуть твори-роздуми, перекази різного виду.

Запобіганню помилкам у творчих роботах має передувати підготовка до написання робіт, що проводиться на консультаціях та додаткових заняттях з мови.

Прогалини у знаннях учнів виявляю за допомогою перевірочного диктанту, словникового диктанту, самодиктанту тощо.

Найпоширенішим видом вправи, що формує орфографічну пильність, є, на мою думку, переписування, яке може бути дослівне, вибіркове, з деякими змінами тексту, із поясненням орфограм. Результати такої роботи потрібно обов’язково контролювати.

Важливим етапом роботи на уроці є закріплення знань. Вправи можуть бути різні: за підручником, за індивідуальними картками, за картиною. Форми й методи роботи на уроці диктуються корисністю, змістом, а не грою у види і форми.

Відвідування уроків інших вчителів-предметників дає змогу з’ясувати, які найбільш типові помилки роблять учні під час усного чи писемного мовлення. На підставі зібраного матеріалу добираю різні види вправ, що допоможуть ліквідувати недоліки в мовленні.

Велику увагу приділяю роботі з книжкою: знайти необхідну інформацію, узагальнити матеріали, скласти опорний конспект теми. Це навчає учнів, де і як брати інформацію, у який спосіб її найдоцільніше використати.

Мовну особливість розвиваю за допомогою виконання творчих завдань. Пропоную учням змалювати пейзаж за вікном, модель одягу чи дизайн машини, враження від переглянутої передачі; скласти міні-діалоги (у бібліотеці, на презентації книжки, в майстерні тощо). Працюючи з діловими паперами, пропоную написати заяву про прийом на роботу, прорекламувати виготовлений продукт, правильно оформити титульну сторінку реферату, написати звіт про проходження виробничої практики  тощо. Ці види робіт допомагають учням зорієнтуватися в різних мовленнєвих ситуаціях. Такі завдання є пошуковими: вони ставлять учня перед необхідністю самотужки знаходити шляхи розв’язання, розвивають творчі можливості учня, формують вміння вчитися, виховують культуру праці.

       

На мою думку, покликання словесника - навчити дітей серцем відчувати рідну мову, вміло користуватися нею, любити її, цінувати слово письменника, заперечувати все потворне, фальшиве. Для цього вчителю треба постійно дбати про те, щоб учням було цікаво вчитися.

У чому секрет успіху ?

У любові і повазі до тих, кого вчу, у вірі в їхні можливості.

Я вважаю, що через емоційне сприймання пролягає шлях до душі дитини.

Орієнтуюсь на сильніших учнів. Середні підтягнуться, а слабші хоч щось будуть знати. Щоб виховати інтерес до свого предмета, використовую такі засоби: ігрові моменти, використання творів образотворчого мистецтва, створення проблемних ситуацій, спонукання до активного мислення, активна співпраця учня з учителем (тобто учень на деякий час виступає в ролі вчителя: формулює питання, проводить словниковий диктант).

Широко впроваджую написання учнями рефератів. Тоді не лише вчитель, а й учні генерують знання. Наприклад, для ознайомлення  з життєвим і творчим шляхом І.Франка пропоную такі теми: «Тричі мені являлася любов», «Чому І.Франка називали українським Мойсеєм?», тощо. Обов’язково оцінюю їх, враховуючи грамотність, вміння вибрати головне.

Намагаючись, щоб на уроці якомога більше звучав текст художнього твору, звертаю увагу на красу слова. Постійним питанням на уроці є «Чому?». Вимагаю від учнів рецензування майже кожної відповіді, сама аналізую рецензії, вказую на недоліки, звертаю увагу на мовні похибки. Це значно сприяє підвищенню усного мовлення учнів.   

 Для активізації мовленнєвої діяльності школярів використовую такий вид вправ, як драматизація, що передбачає розігрування тексту за ролями, постановку-імпровізацію одного учня-актора. При цьому дозволяється вільно передавати зміст.  Завдання, пов'язані з життєвим досвідом учнів, зацікавлюють їх, викликають бажання поділитися думками, вчать імпровізувати в залежності від ситуації спілкування. Так, на уроках літератури пропоную учням підготувати монолог героя. Вирішення таких завдань можна побачити при вивченні образу Марусі Чурай, Мавки, Гриця Бобренка тощо.

Формуванню мовної і комунікативної компетенції на уроках літератури сприяють такі методи і прийоми, окрім вище згаданих, як проблемний експеримент, проблемні ігрові ситуації, учнівські дослідження, моделювання проблеми (чи образу) через складання опорних схем, таблиць.

 Опорні схеми – це висновки, які народжуються на очах учнів під час пояснення й формуються у вигляді таблиць, креслень, малюнків. Це міні-класна дошка, яка відтворює хід пояснення вчителя. У разі пропущеного уроку діти можуть самостійно опрацювати тему. Опорні схеми є універсальним посібником, який можна використовувати у підготовці до Державної атестації, зовнішнього оцінювання. Застосовую їх у процесі ознайомлення з біографією письменника, як засіб зацікавлення учнів, як вид пошукової роботи. Наприклад, роман «Тигролови»: Іван Багряний – Григорій Многогрішний. Тотожність чи прототип?.

Також має ефект використання схем на уроках мови. Вони допоможуть учневі перевірити свої знання, компенсувати прогалини.

Під час перевірок домашнього завдання, на заключному етапі вивчення теми,  рекомендую учням тестові завдання, використання яких сприяє основній меті тестової форми контролю набутих знань, розвитку самостійності, творчих здібностей кожного учня. Приклади таких тестів можна побачити у додатках.

Широкі можливості у формуванні мовно-комунікативної особистості надають комп'ютерні технології, які використовую на уроках. Так, наприклад, вивчаючи в 11 класі творчість Миколи Хвильового, використовую прийом презентації творчості, під час якої спільно з учнями визначаємо тематику, проблематику творів, аналізуємо образи, спостерігаємо за використаними художніми засобами, художніми деталями. Висновки презентуються у слайдах.

Вивчаючи  „Тіні забутих предків” Коцюбинського, під час повідомлення учня про сценічне життя твору, зокрема про Івана Миколайчука, який зіграв головну роль у фільмі, демонструю слайди, що допомагають краще уявити особистість актора.

В кабінеті зібрано і використовується на уроках комплекс навчальних посібників: тематичні папки, роздатковий матеріал, ілюстрації, грамзаписи, презентації.

Головне завдання викладача, я вважаю, - навчити учнів здобувати знання самостійно. Тому використовую найрізноманітніші види уроків: лекція, семінар, диспут, конференція, урок запитань–відповідей, бінарні уроки (інтегровані), уроки-заліки.

Відомо, що сучасний урок повинен бути технологічно досконалим. А досягти цього можна тоді, коли учень буде здобувати знання самостійно. Це дасть можливість учневі оцінити власні можливості.

У роботі керуюсь принципом: кожному учневі – посильне завдання. Інколи у класі утворюються спеціальні об’єднання за інтересами. Так утворюються «літературознавці», «історики», «текстологи», «народознавці»  ін. Наприклад, працюючи над опорною схемою вивчення кіноповісті О. Довженка «Україна в огні», «історики» готують матеріали про історичні умови, зображені в творі, «текстологи» - ознайомлюють зі змістом, «літературознавці» - характеризують образи.

Успішна робота вчителя великою мірою залежить від того, зуміє чи не зуміє він викликати в учнів любов до свого предмета. Для цього є свої засоби – “ключі”. У словесника - це вміння виразно читати текст.

Що означає виразно прочитати текст? Це передовсім захопити, зворушити слухачів, змусити їх емоційно, естетично пережити прочитане.

Для вчителя важливо не лише самому навчитися виразно читати, а й навчити цього своїх вихованців. А для цього потрібне систематичне тренування. Прикладом для учнів можуть слугувати магнітофонні записи читання літературних творів досвідченими читцями, акторами.Вправи з виразного читання повинні бути систематичними на уроках мови та літератури.

Належну роль приділяю методиці вивчення віршування. У навчальному закладі вивчається лірика різних жанрів: політична, громадянська, пейзажна, інтимна, релігійна, філософська. Наприклад, лірика Лесі Українки. Кожен твір поетеси потребує своєрідного підходу. На уроці має звучати кілька творів. Починаю урок з читання напам’ять віршів - без їх докладного аналізу, тільки з невеликим коментарем.

Деякі вірші нелегко сприймаються учнями. Виходом з такої ситуації буде читання тексту про себе, повільно й багаторазово. Наприклад, вірш В.Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я...» слухаємо – він лунатиме повнозвучно, широко увіллється в юні душі. А потім аналізуємо за схемою.

Орієнтовний план аналізу літературного твору

1.      Історія написання.

2.      Історична основа (якщо є).

3.      Літературний рід, жанр.

4.      Текстуальний аналіз, який передбачає читання всього тексту із зупинками. Висвітлення таких художніх явищ, як:

• художній образ /літературний герой, образи-пейзажі/;
• почуття і думки;
• виражальні засоби:

а) тропи /епітет, порівняння, метафора, гіпербола, символ, іронія, алегорія/;

б) стилістичні фігури /повтор, антитеза, паралелізм, риторичні фігури/;

в) засоби звукопису /алітерація/;

г) лексичні засоби /синоніми, антоніми, неологізми, застарілі слова/.

Одним із   шляхів активізації пізнавальної активності  є проблемна ситуація .

Проблемна ситуація виникає на уроці тоді, коли на шляху до досягненняі навчальної мети виявляється прірва, потреба нових знань. Наприклад, вивчення новели В.Стефаника “Новина”. Учні дістають запитання, для відповіді на яке в них не вистачає інформації. Вони повинні звернутись до книжки, прочитати певний матеріал. Приклад запитання: чи відбулась в реальності подія, що її описав письменник в «Новині»? Точну відповідь вони дістануть, лише прочитавши історію написання твору, зокрема Стефаників лист, у якому він переповідає трагічний випадок, що стався в с. Трійці.

Проблемне запитання потребує уваги до деталі тексту, відповідь можна дістати через тлумачення деталі. Наприклад,

-          Як ви поясните деталь: Гриць повернув Гандзуню і дав їй бучечок?

-          Що це за вогненний пас пік Гриця в груди?

Розглядаючи історичні твори, даю змогу учням глибоко замислитися над історичною долею країни, прищеплюю їм любов до рідного краю, почуття дружби та побратимства.

Так, при вивченні повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» окремий урок присвячую народним звичаям та обрядам, змальованим у цьому творі. Його мета - поглибити знання учнів про українську міфологію. Адже герої твору – гуцули - все своє життя проводили в боротьбі зі злими духами, що населяли ліси, гори, води.

На наступному уроці, розглядаючи образи Івана  і Марічки, учні доходять висновку, що лише через духовність, кохана людина може  «дорівнятись до себе».

Під час рольової гри учні розповідають про власне бачення історії кохання Івана та Марічки. А потім проводиться диспут. Питання: - У чому, на вашу думку, таємниця кохання? Чи стосується повісті вислів:  «Поезія не може жити на смітнику?» Як ви його розумієте?

-          Чи сучасна ця повість ? Чому ?

Працюючи над проблемою - культура спілкування учнів, шляхи її підвищення - в своїй роботі намагаюсь забезпечити вміння учнів змістовно і грамотно обмінюватись думками.

Культура мовлення передбачає, по-перше, безумовне додержання норм літературної мови (усно і на письмі) , по-друге, мовленнєву майстерність того, хто говорить або пише.

Спостереження на уроках мови та літератури, бесіди з учнями, аналіз учнівських робіт дають змогу визначити типові мовленнєві помилки, що порушують норми мовлення.

Особливо ріже слух неправильний наголос, як-от: вимова, виразне читання, запитання, завдання, помилки, український, дочка, новий та ін.

 Із дитинства кожна людина оволодіває наголосом, відшліфовуючи отримані навички упродовж усього життя. Але, як не дивно, в усному мовленні тут допускається найбільше помилок. Наголос у словах виконує як роль ритмо-мелодичного чинника, так і інші функції. Зміна наголосу в слові досить часто викликає зміну лексичного значення слова. Наприклад:

терен (територія) — терен (ягода); гладкий (рівний) — гладкий (тілистий, вгодований);

мука (те саме, що борошно) — мука (страждання, біль);

тріска (тонкий) — тріска (промислова риба); шматок деревини, скалка).

Щодо вживання літературного наголосу, то пропоную додаткові вправи, що містять слова, безпосередньо пов’язані з навчанням мови.

Серед лексичних помилок поширеніші такі:

-тавтологія: “святкове свято” /зам.свято/,  “осінній день осені” /зам.осінній день/;

-багатослів’я;

-вживання лексичних діалектизмів;

-русизми.

У зв’язку з цим пропоную вправи на усунення цих недоліків.

            Школярі виявляють своє ставлення до предмету висловлювання, розуміють можливості різних тлумачень тієї самої проблеми, аргументують висловлені думки, переконливо спростовують помилкові докази, виявляють багатство лексичних і граматичних засобів, готують і захищають власні проекти, дослідження, лінгвістичні та літературні кросворди, головоломки, малюнки, кіносценарії за власними ілюстраціями, презентації за допомогою комп'ютерних технологій, медіазасобів.

 Деякі з учнів створюють не тільки прозові тексти, а й поетичні, серед яких є і  ліричні, і лінгвістичні вірші. Ось один із них:

         

  Натхнення

       Один олівець та листочок паперу –
                Це сила й це творчість –
                Відкличуть проблему.
                Світ – це театр, а ми всі – актори.
                У кожного з нас- свої епізоди:
                У когось - комедія, у когось – новела.
                У інших – трагедія, ще в інших – поема,
                Роман або фентезі, пригоди чи драми.
                Листок за листком – ми ідемо стопами
                І творимо власну картину чи книгу,
                Фільм чи виставу, а реальність
                Ми бачим, як сторонню примару.                                                                                                        

                                                                                   Литвиненко Максим, гр.311
          

 Боротися за культуру мови повинні всі і скрізь: у магазині, на вулиці, на зборах, під час бесід, у сімейному колі і т. ін.

Учитель-словесник докладає всіх зусиль, щоб школярі опанували літературну мову, щоб висловлювали свої думки правильно, точно, виразно, грамотно.

Треба, щоб усі вчителі діяли єдиним фронтом, щоб на всіх уроках звучало наше чарівне, чисте, виразне українське слово. Необхідно, щоб педагоги на своїх /навіть далеких від вивчення мов/ уроках вели лексичну і стилістичну роботу, прищеплювали учням любов до рідної мови, до великих майстрів слова, до національної культури.

В зв’язку з цим на мовних практикумах для педагогів, на індивідуальних консультаціях, які проводяться в ліцеї, були вироблені єдині вимоги до мовлення:

-          не виходити за межі теми й основної думки висловлювання;

-          слідкувати за порядком викладу думок;

-          не повторювати однакових слів і речень;

-          завжди зважати на адресам висловлювання і умови спілкування;

-          дотримуватись правильної вимови та побудови речень;

-          уживати найточніші слова.

Я вважаю, що справа кожної людини—відшліфувати, вдосконалювати свою мову, збагачувати словниковий запас. Це ми можемо зробити, уважно читаючи газети і журнали, твори художньої літератури, вивчаючи праці з мови тощо. Звичайно, потрібно прислухатись і до місцевих говірок, запозичувати мудре слово до свого словникового запасу.

Всі ці методи, принципи, форми роботи, що впроваджуються послідовно, систематично, дають свої результати.

   Мої вихованці стали більше цікавитися мовою і літературою, із задоволенням беруть участь у ліцейних олімпіадах та конкурсах, активно допомагають мені у підготовці до уроків: пишуть вірші, складають схеми, таблиці, кросворди, готують роздатковий матеріал

Я з оптимізмом дивлюся в майбутнє освіти, вірю в завтрашній день педагогіки – педагогіки, ядром якої є розвиток творчої, самодостатньої, впевненої в собі особистості.        Багато  ще  не вивчено, багато ще треба працювати, але  я  точно  знаю, що кожний  урок – це мій міні-спектакль.

Тож  у  роботі керуюся словами  Платона: «Майстрами  не  народжуються, ними  стають».

Реалізація теми досвіду в позаурочний час

Описані прийоми інтерактивного навчання засвідчили свою ефективність на практиці. Вони розвивають творчі здібності учнів, сприяють індивідуальному самовиявленню, прищеплюють уміння самостійно орієнтуватись у життєвих явищах.

Навчаю дітей та щоразу навчаюся від них сама. Тому успіх своєї педагогічної праці вбачаю у постійному спілкуванні з дітьми, у взаємній любові вчителя і учня, у вмінні "запалити" дітей до роботи.

Проблеми, які ставляться на уроці, можуть виходити за її межі - у сферу суспільного життя. Так, провівши аналіз мотиву обривання життя,   запитую:

-          Чи має право людина обривати життя - своє? Чуже? Якщо не має - чому ?

Якщо має - за яких умов?

Так учні готуються до особистісного, суспільного розв’язання проблем захисту батьківщини, християнської моралі, скасування смертної кари, юнацького суїциду.

Отже, проблемність потрібна у викладанні української літератури. Це відкриття себе – для себе самого та друзів, відкриття суспільства,  у якому живемо.

Одним із засобів поставити учнів у ситуацію активної пошукової діяльності є дослідницькі завдання випереджувального характеру.

Так, у підготовці до навчальних занять з літератури рідного краю звертаюсь до матеріалів місцевого краєзнавчого музею. Уроки-конференції з використанням історичних довідок «Літературне Поділля», «Літературна картка минулого мого міста» ознайомлюють учнів з письменниками свого краю.

Для прикладу, на уроці-конференції «Життя і творчість В. Лінника» учні збагатились відомостями про поета Віктора Лінника, послухали його поезії, роздуми про життя.

Опрацьовуючи твори наших земляків, проводжу не лише бесіди, а й використовую елементи диспуту, презентацію проектів, заочну подорож, конкурс виразного читання поезій.

Такі уроки, зустрічі, бесіди розвивають інтерес до творчості поетів Шепетівщини, виробляють в учнів уміння висловлювати власні думки, вести діалоги. Ми запрошуємо до себе на зустріч митців нашого краю. Так, в грудні 2011 р. провели зустріч-презентацію нової збірки О. Царика, до Дня рідної мови (лютий) - дискусії за творами В. Лінника. Щорічно беремо участь в обласному огляді-конкурсі «Їх іменами славиться Поділля», де учні демонструють своє вміння виразного читання творів письменників-земляків.

Вивчати літературу рідного краю, на мою думку, потрібно для того, щоб допомогти учням подолати принизливе почуття меншовартості і щиро поставитись до виховання патріотизму.

Важливим засобом у вихованні національної свідомості і духовності учнів є уроки народознавства. Вони дають можливість учням відчути себе спадкоємцями духовних скарбів. На таких уроках учні ознайомлюються і з сучасними обрядами, традиціями та звичаями нашого народу. Так, проводячи урок “Роде наш красний, роде наш прекрасний”, розповідаю учням, що означає слово “родовід”, чому кожна людина повинна знати своє коріння, накреслити своє родовідне дерево, звернувшись за допомогою до найстаріших у роду людей (бабусь, дідусів).

Запам’ятався урок на тему “Цілую мовчки той рушник, що мати вишивала”. Відшукали разом з учнями гарні висловлювання про рушник, вивчили пісні: “Два кольори” Д.Павличка та “Пісню про рушник” А.Малишка, підготували цікаві розповіді про рушники. Учні принесли на урок рушники, серветки, сорочки, скатерки, вишиті руками їх бабусь, мам, сестер.

Такі уроки і матеріали по їх проведенню оформлені у папку “Уроки народознавства”.

Донесення різноманітних барв і відтінків слова до учнівських сердець продовжується в позаурочний час, зокрема на заняттях гуртка “Дивослово”. Саме тут готуються до конкурсів на кращого читця, пропонують цікаві літературні вікторини, композиції до відзначення пам’ятних дат видатних письменників, підготовка до зустрічі Нового року, останнього дзвоника, конкурсів гумору, круглий стіл до Дня перемоги з ветеранами Великої Вітчизняної війни.

Крім того, проводяться диктанти з поясненнями на основі матеріалів з підручників спецтехнології професій; робота з словником (тести “вибери синонім”) , бесіди щодо вживання суржику (наведення прикладів з мови ровесників). Готують тексти літературних радіогазет до пам’ятних дат письменників, готуються до предметних тижнів, оглядів учнівської самодіяльності, виховних годин.

Чимало часу приділяється і позакласній роботі.  

До 200-річчя від дня народження Т.Шевченка  було проведено такі заходи:

- усний журнал « Ми тебе не забули,Тарасе…» ( поети- лауреати національної   премії  ім.Т.Г.Шевченка— Кобзареві);

-   літературно-музичне свято «Наша дума, наша пісня не вмре,  не загине…»;

-  участь в обласному конкурсі читців «Шевченко з нами..» ;

-  конкурс ілюстрацій за творами  Т.Г. Шевченка «Стежками Кобзаря» ;

-  конкурс на краще написання твору, присвяченого  200 – літньому  ювілею      Тараса Шевченка.

09.11. - до Дня українського письменства   проводиться  свято української мови, де звучить  радіогазета, присвячена конкурсу на кращого знавця української мови імені Петра Яцика,читаються твори українських  класиків про мову.

Не забудеться і урок-реквієм “Пісня моя, як набат...” (вірші воїнів-афганців). Зацікавились учні тим фактом, що і в нашому ліцеї навчались юнаки-афганці.

Під час проведення тижнів української мови проводяться конкурси малюнків учнів до вивчених творів, пишуться диктанти.

Жодна ліцейна і обласна олімпіада з української мови, конкурси знавців української мови ім. П. Яцика не обходяться без учнів, де вони показують непогані результати.Цікаві зустрічі відбуваються в ліцеї з журналістами, працівниками редакцій місцевих газет, працівниками музеїв, музичної школи.

     Актуалізація  досвіду викладача Ваколюк Тамари Семенівни з теми:

«Шляхи формування мовної особистості учня засобами української мови та літератури як складової майбутнього   робітника»

                                                     На все впливає мови чистота:

                                                     Зір глибшає і кращають уста,

                                                     Стає точнішим слух, а думка ллється,

                                                     Як вітром розколихані жита.

  Так слушно про роль і вагу культури мовлення пише Д.Павличко. Культура мовлення, зокрема усного і писемного, - одне із нагальних питань, яке постало перед сучасною школою в умовах розбудови незалежної України і пов’язаного з ним процесу національного відродження, розвитку самобутньої української культури, складовою якої є рідна мова.

Культура мовлення суспільства – це чи не найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури взагалі. Словесний бруд, що заполонив мовлення наших співгромадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина – тривожні симптоми духовного нездоров’я народу. Тому усю свою роботу спрямовую на формування культури усного і писемного мовлення, розвитку мислення, творчих здібностей учнів.

З культурою мови насамперед пов’язую уміння правильно говорити і писати, це ще й загальноприйнятий мовний етикет: типові форми вітання, прощання, пробачення тощо. Щоб цього досягти, пропоную учням вслухатись в живе мовлення, користуватися словниками, вдумливо читати літературу, звертаючи при цьому увагу на вживання окремих слів, на побудову речень. Домагаюсь активно розвивати учнівське мовлення і вчитися усно й письмово викладати свої думки, виправляти себе, правильно будувати сказане, шукати найкращі висловлювання.

Крім того, позитивний виховний вплив справляють на учнів уроки, на яких звучить художнє слово викладача чи підготовлених учнів-читців.

Шляхів до мовної досконалості безліч, але всі вони починаються з любові до рідної мови, бажання майстерно володіти нею, з відчуття власної відповідальності за рідну мову.

                  Тепер у незалежній Україні українська мова в усій її чистоті й красі   посідає належне їй місце.  Однак є люди, які не мають права на помилки ( і це в першу чергу вчителі, викладачі, актори, лектори, диктори та інші працівники радіо й телебачення), бо їхнє слово повинне бути взірцем для решти громадян України.

                  Тому актуальність вибраної теми є беззаперечною.

Основні дані про викладача

 (рік заповнення - 2014)

1.	Назва ПТНЗ	Шепетівський професійний ліцей
2.	ПІБ педпрацівника	Ваколюк Тамара Семенівна
3.	Рік народження	1957
4.	Освіта	Вища
5.	Посада (із зазначенням предмету чи професії, що веде)	Викладач української мови і літератури, світової літератури
6.	Фах	Українська мова і література
7.	Педагогічний стаж	36 років
8.	Кваліфікація, категорія: -          на момент атестації	Спеціаліст вищої категорії
9.	Нагороди, відзнаки	Відзнака «Відмінник освіти України»; Грамота Хмельницької обласної ради від 07.09.2007 року; «Подяка» за підготовку учнів до Міжнародного конкурсу знавців мови ім.П.Яцика серед учнів ПТНЗ від 2014року.
10.	Хто і коли вивчав досвід	2012р. – заступник директора Кучер С.Є.; 2013р. – методист Васик М.В.; 2015р. – методист Гуменюк Л.Р.
11.	В якій формі узагальнено досвід	Опис досвіду, підбірка матеріалів

Результативність досвіду

Досвід викладання схвалений методкомісією викладачів гуманітарних і суспільних дисциплін, педрадою ліцею, школою передового педагогічного досвіду ліцею.

Результативність роботи підтверджується наслідками участі учнів в обласних предметних олімпіадах та конкурсах.

Так, у Міжнародному конкурсі мовознавців імені  Петра Яцика 2011 року учениця 3-го курсу Попова Діана посіла третє місце, у 2014 році  учень 2-го курсу  Процун Андрій - також третє місце.  

Небоженко Денис ( 2-ий курс) – третє місце в Міжнародному творчому конкурсі ім.Тараса Шевченка в 2011році.

Автобіографічний твір учня 2-го курсу Танасієнка Миколи «Мужність починається з малого» (2012 р.) був відзначений як один з кращих.

Учень першого курсу Ковтонюк Сергій брав участь в обласному конкурсі читців художнього слова « Шевченко з нами» (2013 р.).

 Учні ліцею беруть участь в конкурсі «Веселим пензлем» (малюнки до усмішок О.Вишні) та конкурсі «Поетичний зорепад».

2012 року учень третього курсу Кобель Іван брав участь в обласному заочному конкурсі з української мови (напрямок «Ономастика») на тему: «Походження назви міста Шепетівка».

Зміцнилися тісні зв’язки з міською бібліотекою, музеями міста: краєзнавчим і Миколи  Островського, музичною школою.

Члени гуртка «Дивослово» пробують свої сили і в журналістиці:  на шпальтах ліцейних і міських газет з’являються написані учнями статті про цікаві події в навчальному закладі. 

Рекомендована література, яку можна використати з проблеми:

«Шляхи формування мовної особистості учня засобами української мови та літератури як складової майбутнього робітника»

 1. Боровик О. В., Сучасні технології вивчення української мови

 // Українська література в загальноосвітніх школах. – 2003. – № 6.

 С.33-34.

2. Голобородько Є. П.,Урок рідної мови: сучасні підходи та технології// Вивчаємо українську мову та літературу. – 2003. – Верес. (№1). – С. 20-22.

 3. Гончарова Л., Формування і розвиток сучасного мислення на уроках словесності// Рідна мова. – 2000. - №5. – С. 32-33.

5. Єфимова Т., Навчити мислити критично// Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2001. - №6. – С. 61-66.

 6. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Методичний посібник [Текст]. – К.: А.П.Н., 2003

7. Пометун О. І., Сучасний урок: інтерактивні технології [Текст] / О. І. Пометун. – К.: А.С.К., 2005.

8. Сиротенко Г.О., Сучасний урок: інтерактивні технології [Текст] / Г.О.Сиротенко. – Х.: Основа, 2003.

 9. Фасоля А.,Вчимося ставити питання // Українська мова та література. – 2004. – Трав. (№20). – С. 22-24.

10. Щербань П., «Сутність педагогічної культури», Вища освіта України-2004-№3.

11. Вовковінський М., «Морально-етичні якості викладача ПТНЗ». Журнал « Проф-технічна освіта»-2012,№3,стор.26-30.

12. Дубина Н., «Формування пізнавальних інтересів на уроках укр.мови та літератури». Журнал «Укр.мова і література» №15,2013

13. Юрчак В., « Як зацікавити  дітей читанням», журнал «Всесвітня література…»,2013,№3.

14. Ларіна Т. Є., Психологічні умови використання невербальних засобів спілкування на уроці літератури м. Бердянськ, 2005р.

15. Терлецька Л, Основи психології спілкування, Київ – 2002р

16. Томан І., Мистецтво говорити. – К.: Україна, 1996. – 268 с.

17. Омельчук  С., Основні аспекти мовленнєво-методичної компетентності сучасного вчителя-словесника / Сергій Омельчук // Дивослово. - 2012. - № 5. - С. 13-18.

Навчально-плануюча    документація

 Якісна успішність учнів:

При моніторинговому дослідженні якісної успішності учнів з предмета українська мова протягом атестаційного періоду спостерігається така динаміка:

2010-2011 н.р. – 15,7%

2011   -2012 н.р. – 23,3%

2012   -2013 н.р. – 18,8%

2013   -2014 н.р. -  23,5%

       

 При моніторинговому дослідженні якісної успішності учнів з предмета українська література спостерігається така динаміка:

2010-2011н.р.. – 19,9%

2011-2012 н.р. – 27,4%

2012-2013н.р.. – 17,8%

2013-2014 н.р. -  20,5%

      

  При моніторинговому дослідженні якісної успішності учнів з предмета

світова література спостерігається така динаміка:

2010-2011н.р. – 18,96%

2011-2012н.р. – 25,0%

2012-2013н.р. – 16,8%

          2013-2014 н.р. – 18,8%