Інтерактивні форми роботи на уроках

 української мови та літератури

(виступ на засіданні м/об'єднання) 

Продовжуючи себе у своїх дітях, ми творимо не тільки людину.

            Ми творимо час. Дух часу, взаємини між людьми – все це залежить від того, які ми з вами, від того, яка школа, що їй народ довірив своє майбутнє.

               Василь Сухомлинський

На сучасному етапі розвитку нашої держави постала проблема відродження й перебудови національної системи освіти «як найбільш важливої ланки у вихованні свідомих громадян Української держави» (Державна національна програма «Освіта»). Тому особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями , нормами демократичної культури.

Тому головна мета освіти – збудити, дати виявитися самостійним творчим силам учня, виховати людину з широким розумінням своїх обов’язків, з незалежним високим розвиненим розумом, таку людину, яка проведе в життя свою незалежну думку. Ця людина має бути творчою та успішною. А нова освіта –освітою творчості та успіху.

Діяльність викладача української мови та літератури повинна бути спрямована на створення такої системи, головна мета якої – максимальний розвиток творчих здібностей учнів.

Усвідомлюючи, що питання розвитку творчої особистості та творчих здібностей особливо гостро постає в сучасній школі, кожен педагог повинен працювати над цією проблемою.

Завданням роботи є впровадження інтерактивних методів та прийомів для того, щоб стимулювати й розвивати творчі здібності учнів, формувати творчу особистість. Робота з учнями щодо впровадження цього завдання полягає в тому, щоб виявити ці творчі здібності та задатки. На уроках української мови та літератури повинні мати місце творчі диктанти, завдання, складання та розігрування діалогів на задану тему, створення віршів за опорними словами або початком. Все це активізує, а також стимулює розум, надихає на творчі думки.

       Останнім часом технологія інтерактивного навчання широко використовується в Україні, бо педагогічна практика показала: на уроках викладач має не просто дати суму знань, а сформувати життєву компетентність як самоздатність особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях здобутих завдяки навчанню. Освіта сьогодення спрямована на умови демократії, ринку, новітніх наукових освітніх технологій. Місія навчального закладу полягає в тому, щоб допомогти кожному учневі усвідомити суть свого життя, визначити й накреслити орієнтир власного майбутнього. Наукові дослідження спрямовані на те, щоб роки перебування в ліцеї були не підготовкою до життя, а власне самим життям.

     Видатний  філософ  Конфуцій  сказав: "Не навчайте учнів так, як навчали вас – вони народилися в інші часи ". Тому викладач-словесник повинен уміло втілювати на уроках інтерактивні методи навчання. Отже, дана проблема викликає підвищену зацікавленість у вітчизняній педагогічній науці. Певний внесок у теорію і практику інтеракції внесли такі науковці як, О.І.Пометун, Л.В.Пироженко та їх роботи "Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід" і "Сучасний урок, інтерактивні методи навчання".

      Ми розуміємо під терміном "інтерактивне навчання" паритерність стосунків педагога і учня (суб'єкт - суб'єктні стосунки), а це значить багатоаспектну комунікацію, конструювання за допомогою певної системи способів, прийомів, методів освітнього процесу знань учнем; використання зворотного зв'язку викладач-учень, учень-учні, викладач -учні, учні- викладач, а також самооцінки та рефлексії, підтримування постійної активності учня.

    Поняття "інтерактивність, інтерактив" запозичені з англійської мови "inter" - поміж, серед, взаємо - "akt" - діяти, отже, "interakt" - взаємодіяти, тобто можна пояснити як взаємодію учнів, перебування їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. Таким чином, за нашими переконаннями, дослівне розуміння: інтерактивний метод - це такий метод, у якому учень є учасником говоріння, самостійного моделювання, написання, малювання - бере активну участь у тих подіях, що відбуваються, створює їх сам. А викладач скеровує роботу учнів, стає його партнером, організатором процесу навчання, консультантом. фасилітатором, який ніколи не замикає навчальний процес на собі. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається лише шляхом постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співпраця, взаємонавчання, де і учень, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють те, що роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють, здійснюють.

      Організація інтерактивного навчання передбачає насамперед моделювання життєвих ситуацій, вирішення яких виховує відповідну життєву компетентність, сприяє виробленню цінностей, створенню сприятливого мікроклімату для розвитку самодостатньої особистості.

Звичайно, не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків організації навчання. Структура уроку залежить передусім від мети та змісту. Використання інтерактивного навчання не самоціль, а є лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, надає можливість реалізувати особистісто орієнтоване навчання.

       Інтерактивні методи - це чітко спланований результат навчання. Ці методи не призначені для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.

       Інтерактивне навчання - це форма організації пізнавальної діяльності учнів, мета якої - створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність. Інтерактивне навчання передбачає постійну активну взаємодію всіх учнів у навчальному процесі, в якому педагог виступає в ролі організатора ( тренера ). Перед тим, як почати когось учити, викладач завжди задається питанням: " Чого я мушу навчити свого учня, тобто яку мету я ставлю, навчаючи його?"  Відповідь на це запитання пов`язана з іншим; " Як треба вчити учня, щоб досягти поставлених цілей?", " Які форми, прийоми роботи треба використати, яку методику в цілому застосовувати?"

       Сучасні вимоги освітніх стандартів змушуют нас, викладачів, не тільки насичувати учнів інформацією, а й шукати шляхи практичного застосування її у повсякденному житті. Знання не заради знань, а знання - для збагачення життєвого досвіду. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв`язування проблем, воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії.

        В.О.Сухомлинський писав, що учень повинен не тільки слухати і думати, а й щось робити.

       Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Можна швидко повідомити  учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше. За  умови якісного навчання, учні повинні мати такі навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції , і вже на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах.

Завданням роботи є впровадження інтерактивних методів та прийомів для того, щоб стимулювати й розвивати творчі здібності учнів, формувати творчу особистість ліцеїстів.

      Робота з учнями щодо впровадження цього завдання полягає в тому, щоб виявити ці творчі здібності та задатки. На уроках української мови та літератури повинні мати місце творчі диктанти, завдання, складання та розігрування діалогів на задану тему, створення віршів за опорними словами або початком. Все це активізує, а також стимулює розум, надихає на творчі думки. Залежно від мети уроку та форми навчальної діяльності учнів  розрізняють такі моделі інтерактивного навчання:

 * інтерактивні технології кооперативного навчання;

 * інтерактивні технології колективно-групового навчання;

 * інтерактивні технології ситуативного моделювання;

 * технології опрацювання дискусійних питань.

Інтерактивні технології кооперативного навчання. 

Розвивають навички спілкування в групі, вміння висловлюватись, критично мислити, переконувати, вести дискусію, сприяють активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення,  закріплення та засвоєння. Це : робота в парах,«Карусель», робота в малих групах, «Акваріум», «Діалог», Коло ідей.

Інтерактивні технології колективно-  групового навчання.

Дають можливість грунтовніше працювати над формою висловлювання власних думок, ідей, порівнювати їх з іншими. Допомагають подолати стереотипи, вільніше висловлюватися, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо. Це: Мікрофон, Мозковий штурм, Мозаїка, Дерево рішень, Броунівський рух.

Технології опрацювання дискусійних питань.

Сприяють розвиткові критичного мислення, дають можливість визначити  власну позицію, формують уміння відстоювати свої думки у виразній і стислій формі, навички публічного виступу та дискутування. Наприклад,  метод «Прес», Нескінчений ланцюжок, Займи позицію, Дебати.

         Учні знайомляться з такими формами роботи як "асоціативний кущ", "сенкан", "ажурна пилка". Невід`ємною частиною роботи є робота в групах, парах, призначення учнів-консультантів для роботи з учнями, які мають труднощі.

         Як же можна використати інтерактивні методи на уроках української мови та літератури ?

         Ефективним для розвитку творчих здібностей учнів є метод "ажурна пилка", який дозволяє кожному ліцеїсту виступити в ролі викладача, передаючи свої знання одногрупникам. Використання цього методу дає можливість ознайомлення з новим і систематизації картини теми. Взагалі це групова робота, але саме вона дає учням відчути свою значимість.Створюються "домашні" та "експертні" групи. Готується матеріал для "домашньої" групи. Кожний учень повинен входити в дві групи. Спочатку учнів об'єднують у "домашні" групи, а потім створюються "експертні". Для роботи використовуються кольорові картки та роздаються учням. У кожній "домашній" групі всі її учасники повинні мати картки різних кольорів, а кожній "експертній" - однакові. Далі дається завдання "домашнім" групам, наголошуючи, що кожний повинен опрацювати інформацію на достатньому рівні. Після завершення роботи "домашніх" груп пропонується учням розійтися по своїх "кольорових" групах, де вони стануть експертами з окремої теми. Учні повинні уважно слухати представників і аналізують матеріал. Після завершення роботи пропонується учасникам повернутися "додому". Кожний має поділитися інформацією, отриманою в "експертній" групі. Завдання "домашніх" груп у цьому випадку є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації. Заключний етап - презентація у вигляді схем, таблиць, графіків або малюнків.

Такий метод доречно використовувати на уроках української мови та літератури як під час узагальнення теми, так і під час вивчення нового матеріалу.

     Кожен урок, кожна хвилина спілкування викладача і учня повинна містити в собі конкретні види роботи , які сприяють розвитку комунікативних умінь учнів. Наприклад:

Метод "Майстер слова"

Скласти твір-мініатюру або вірш,слова в яких починалися б на одну й ту саму букву: «Спить стомлене село. Сплять сови,сичі,сороки-скрекотухи. Спочивають стрункі сосни,сестри-смереки.Снують сутінки. І т.д.»

Метод "асоціативний кущ" особливо вдається на уроках з розвитку зв'язного мовлення та під час уроків-аналізів образів літературних героїв. Так, на третьому курсі під час вивчення твору О.Гончара "Мить щастя", учні "одягають" головного  героя Сашка  в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ.

          рішучий                    чесний

                                                                                                 відважний   

волелюбний                                Сашко                                       цілеспрямований

                                               

                                                                                кмітливий

стійкий у вірі

Цікавим є метод проектів, який використовується на уроках з метою організації самостійної та самоосвітньої діяльності учнів. З точки зору розвитку творчої особистості та творчих здібностей, цей метод ідеально підходить для реалізації мети, яку поставить викладач перед собою. Це й інсценізація, і створення репортажів з улюбленим героєм, і підбір цитатного матеріалу, і складання тестових завдань, і створення галереї малюнків тощо. Такий метод можна використовувати на уроках  світової літератури на третьому курсі під час вивчення твору М.Павича «Дамаскин». Учні діляться на дві групи, яким даються завдання:

1 група – «Візантійська культура».

2 група – «Місцевий калорит».

До проектних робіт учнів входять малюнки стародавніх замків, фотокартки жіночого, чоловічого одягу та одягу людей різних прошарків суспільства. Учнями підбирається цитатний матеріал. Зацікавившись таким видом роботи, учні пропонують створювати електронні презентації-проекти.        

         Метод проектів можна використати на уроці із української літератури на другому курсі з теми: «О.Довженко.«Україна в огні». Національні й загальнолюдські проблеми крізь призму авторського бачення й оцінки». Учні поділяються на дві «домашні групи»: істориків, літературознавців. Одна готує презентацію про початок  Другої світової війни, а друга – про участь

О. Довженка у війні: уявну розмову, інтерв’ю, підбирають цитати до образів.

         У процесі застосування  інтерактивного навчання постійно виникали різні проблеми та труднощі. Вважаю за доцільне їх навести, щоб показати практичний  бік  інтерактивного навчання. Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо і має, боїться висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: "В нас рідко запитують власну думку", "Чи цінна моя думка?", "А раптом вона не співпаде з думкою викладача чи колективу?", "Вона суперечить думці учня, що має в класі авторитет з цього предмету" тощо. Отже, типові проблеми:

· Часто ліцеїсти не вміють слухати інших, об'єктивно оцінювати їх думку, рішення.

· Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.

· Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.

· Труднощі в малих групах: лідери намагаються "тягнути" групу, а слабші учні відразу стають пасивними.

      Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання "авторитету", привертання уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає демагогію: "Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю і Ви мене не переконаєте!"

     Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів групи, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.

      Інтерактивні методи навчання забезпечують  активну взаємодію учнів і викладача в навчальному процесі. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника процесу над іншим, так і однієї думки над іншими. У ході інтерактивного навчання учні навчаються спілкуватися, не лише слухати, а й чути співрозмовника, критично мислити, приймати обмірковані рішення. Особливо ефективним інтерактивне навчання є у формуванні комунікативних і мовленнєвих компетенцій учнів.        

      При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.

Як показали результати педагогів-практиків, після запровадження методів інтерактивного навчання можна констатувати наступні зрушення:

- учні набули культури дискусії;

- виробилося вміння приймати спільні рішення;

- поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;

- якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури - він набув особистісного сенсу, замість "вивчити", "запам'ятати" стало "обдумати", "застосувати";

- якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями - аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.

     Загалом, інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня, формувати ключові компетентності.

 Реалізуючи завдання щодо формування ключових компетентностей учнів за допомогою інтерактивних форм, інтерактивних технологій, переконуємося, що тільки ті знання, до яких учень прийшов через власну діяльність пізнання, самооцінку, стають дійсно міцним його надбанням, учать комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях, виховують особистість.